Володимир Лановий: "Ніякого обвалу немає"

распечатать

На минувшей неделе мировые финансовые рынки вновь начало лихорадить. На европейских и американских рынках было зафиксировано падение индексов, а эксперты вновь вспомнили словосочетание порядком поднадоевшее еще два года назад - "вторая волна кризиса". Ждать ли "второй волны" или нет, а главное, как состояние мировой экономики отразится на Украине. Мы публикуем комментарий украинского экономиста Владимира Ланового. Беседовал Андрей Климчук.

Пане Володимире, чи можна говорити зараз про певне оздоровленні і видужання української економіки після кризи 2008 року?

Це абсолютно не так. Річ у тім, що уряд діє методами штучного підтримання бюджету, платоспроможності на валютному ринку і на ринку бюджетних зобов΄язань за рахунок зовнішніх боргів. Це відкладання кризи в довгу шухляду. Хоча і не в таку уже довгу, тому що в нас кредити на 1 – 2 роки. Міжнародному валютному фонду треба буде віддавати, по єврооблігаціях і російські короткострокові кредити. Хоча щодо російських, то може будуть переговори про їхнє подовження. Тому це тимчасова рівновага, яка забезпечена за рахунок зовнішніх і внутрішніх запозичень. 

Ви згадали про кредити. Наприкінці місяця місія МФВ буде в Україні. Говоритимуть про наступний транш. Чи дадуть гроші, у зв΄язку з тим, що більшість вимог МВФ так і не виконані?

Знаєте, це все схоже на якісь ігри. В загадки граємо. Азаров каже, що нам не треба валюта. То чому ж тоді запрошують місію МВФ? Сім п΄ятниць на тиждень. В цих умовах говорити про щось конкретне дуже важко. МВФ ставить дуже високі вимоги і по багатьох пунктах ці вимоги сьогодні практично неможливі. А уряд і президент хочуть відтягти момент виконання зобов΄язань, скажімо, по пенсійній реформі. Але місія МВФ якраз і приїжджає на перше вересня для того, щоб у цей момент бути тут, і побачити, чи підписав президент чи вступила в дію реформа? Тобто це змагання на витривалість. Не думаю, що МВФ дасть нам кредити без виконання цих зобов΄язань. Щодо відносин з МВФ, то дуже скрутна ситуація. А в цілому цього року валюти запозичено вже достаньо -  4,5 мільярди. 

Наскільки раціонально ці гроші витрачають?

Це велике макроекономічне питання… Куди витрачати зовнішні заборгованості? Є країни (Японія, Фінляндія, Німеччина), які мають великі зовнішні заборгованості. Вони направляють ці гроші на науково-технічних розвиток, на екологію, енергозбереження тощо. Інші країни витрачають зовнішні борги на покриття дефіциту бюджету, для соціальних потреб, для штучного збільшення внутрішнього споживання – це південно європейські країни, наприклад. Так ось, є різні моделі витрачання цих грошей, і наш уряд цілком, на жаль, не володіє моделлю задля внутрішніх інновації і внутрішнього оновлення, а лише на підтримку споживання. Цього року грошові доходи громадян перевищують ВВП України. Ці надлишкові грошові доходи частково забезпечуються великим імпортом. Люди споживають більше, ніж вони виробляють. Тобто це абсолютно споживацька модель поточного споживання без довгострокових позитивних наслідків. 

А які можуть бути негативні наслідки?

Більше, ніж 2 – 3 роки ніхто не витримає. Ні кредитори, ні бюджет. В цьому році бюджет має віддати боргів і погасити відсотків на 90 мільярдів гривень. У першому півріччі тільки 30 мільярдів він повернув і погасив. Тому дуже серйозні зобов΄язання в другому півріччі  Тому я припускаю, що буде невиконання зобов΄язань по внутрішньому фінансуванню. 

У середу та четвер відбувались падіння на європейських і американських фондових ринках. Які наслідки можуть бути для нас? Чи можна говорити про другу хвилю кризи?

Нічого подібного не буде ні у нас, ні у світі. Реакція ринків є адекватною. Це не найбільше падіння, і ніякого обвалу немає. Це підвищення конкуренції за фінансові кошти на фондових ринках. Фінансів буде зараз менше через це. Європейський банк друкує гроші і роздає урядам таких країн, як Греція. Він викуповує їхні боргові папери. Це пряма емісія, значить ресурсів буде менше, і буде вища інфляція. Ось фондові ринки на це і реагують. Але це зовсім не обвал. Обвал був у березні після подій у Японії. Я не думаю, що це якось вплине на Україну, окрім загальних опосередкованих віянь.