Голокост від куль

распечатать

8 вересня в "Українському домі" на Хрещатику була відкрита виставка "Голокост від куль", яку організував Фонд Віктора Пінчука разом з французьким Memorial de la Shoah та організацією "Яхад - Ін Унум" (в перекладі з івриту та латині це означає "Разом").  

Виставка, відкривати яку вчора прийшли голова Верховної Ради Володимир Литвин, другий президент України Леонід Кучма та головний рабин Дніпропетровська та Дніпропетровського регіону Шмуель Камінецький, в Київ "приїхала" з Парижу. Раніше її також демонстрували в Нью-Йорку. А після українській столиці ознайомитися зі свідченнями очевидців Голокосту зможуть мешканці Львова, Харкова та Одеси. Виставка є частиною заходів державного рівня в рамках програми вшанування 70-річчя трагедії Бабиного Яру, підкреслюють организатори. Крім того, разом з відкриттям виставки була презентована книга римсько-католицького священика з Франції отця Патріка Дебуа "Хранитель спогадів. Кривавими слідами Голокосту" у перекладі Володимира Каденка, що вийшла у видавництві "Дух і літера".

Базується експозиція на працях отця Дебуа, котрий багато років поспіль займається архівними та археологічними дослідженнями в місцях, де відбувалися масові страти євреїв нацистською владою.

Львів, Івано-Франківськ, Житомир, Вінниця, Одеса та Миколаїв, київський Бабин Яр - на великій карті можна побачити міста й штетли, де отець Дебуа вже встиг побувати. Але, як він сам говорить в одному з інтерв‘ю (воно також представлено на виставці) - дослідження будуть продовжені. Для нього це, до речі, і особиста справа, дань власній пам‘яті: дідусь Патріка Дебуа загинув під час війни в нацистському концтаборі. 

Відеосвідчення - розмови з людьми, які наживо бачили ті страшні події, інколи допомагали євреям, ратували їхнє життя, ризикуючи власним, інколи ні, - і які можна послухати ти побачити особисто, складають головну та найцікавішу, мабуть, частину виставки. 

Крім цього, три невеликих зали вміщують не так багато експонатів: кілька речей, що належали євреям, які мешкали на теренах колишніх Російській та Австро-угорській імперій, в радянській Україні та незалежній Польщі (священні книжки, свічники, тфілини, пляшка для лікеру зі зіркою Давида на ній), архівні світлини та документи, що стосуються "остаточного вирішення єврейського питання" гітлерівцями, більшість з котрих відома для будь-якої людини, яка хоч трохи цікавилася історією Другої Світовий війни, і, наприкінці, великий кулемет, знайдений на місці розстрілу…

Для країни, в якій під час нацистської окупації загинула третя частина всіх жертв Голокосту (більш ніж півтора мільйона з шести) це виглядає занадто скромно. Чому? Це питання, над якім можна поміркувати, і відповідь, на жаль, буде стосуватися нашого суспільства також…  

Але, як говорять організатори, одна з головних цілей виставки - показати експозицію школярам, учням середніх та старших класів (прохід дітей до 14-ті років на виставку, до речі, заборонений). І якщо хоч хтось з них зможе задуматися та захоче потім дізнатися більше - це вже не так мало.