"Важко міняти нічого не змінюючи"

распечатать

 В суботу в Російському центрі науки і культури відбулася міжнародна конференція "Щодо статусу російської мови в Україні, Білорусі та Молдові". Ініціатива зустрітися такою компанією належала нардепу від Партії регіонів, відомому борцю за права російськомовних громадян Вадиму Колесніченко. Крім того, як додав керівник "Россотрудничества" в Україні Костянтин Воробьов, на жовтень заплановано Всесвітній конгрес співвітчизників в Москві, де тема положення російської мови на пострадянському просторі стане головною, і ця конференція є своєрідною "прелюдією" до цього заходу.

Відкрив конференцію посол Росії Михайло Зурабов. "Важко міняти нічого не змінюючи, але ми будемо", - пожартував він на початку своєї промови, і додав: "Народу вже стільки було обіцяно, а йому все мало". 

Втім, Зурабов вважає, що тема мови, в тому числі російській, є дуже важливою для країни: якщо представники будь-яких нацменшин можуть вільно користовуватися своєю рідною мовою, то вони відчувають себе в безпеці. "Якщо держава робить все для того, аби громадяни, які вважають конкретну мову своєю рідною, мали можливість говорити цією мовою і отримувати державні послуги цією мовою, вони завжди сприйматимуть країну як безпечну і свою", - заявив посол, порівняв сучасну Україну з маленькою дитиною, для якої до семи років дуже важливо бути поруч з мамою, розмовляти з нею. Якщо в дитини мами немає, то вона завжди відчуває небезпеку, і потім це відчуття вже дуже важко змінити. 

Тему безпеки також намагався розвиті Вадим Колесніченко, точніше, тему небезпеки: тому що, якщо послухати його уважно, то виявлялося, що російськомовні громадяни майже жити в країні не можуть, влада (навіть та, що панує в країні зараз і до якої належить Колесніченко) "насаджує найжорстокішу українізацію", а бідний син нардепа навіть в дитячому садочку повинен розмовляти нерідною мовою, і член Партії регіонів вже рік не може домогтися створення для власній дитини російськомовній групи. Він для цього вже й закон вніс разом з комуністами та Блоком Литвина, але "комітет з бездуховності і нещирості" (як Колесніченко назвав комітет з питань духовності, якій очолює Володимир Яворивський) закон відхилив.

Але, як підкреслював Колесніченко, вони від цього проекту не відмовляться. У кінці серпня він разом з Сергієм Ківаловим вніс до Верховної Ради новий законопроект "Про засади державної мовної політики", нагадав нардеп. Він також повідомив, що до нового законопроекту внесли "практично всі рекомендації Венеціанської комісії та ОБСЄ", які раніше дуже сильно критикували попередній текст закону.

Головне, що пропонує закон - це надати російській мові статус регіональної. Як випливає з пояснювальної записки, у разі прийняття проекту російська мова стане регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях (з 27) - в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, АР Крим, Києві та Севастополі; кримськотатарський - в Криму, угорський - в Закарпатській області, румунський - в Чернівецькій. Дія цього положення розповсюджується на мови, які є рідними для не менш ніж 10% громадян, що населяють певну територію. Чисельність регіональної мовної групи визначається на підставі даних Всеукраїнського перепису населення від 2001 року.

У державному управлінні акти вищих органів державної влади приймаються державною мовою і офіційно публікуються українською та російською, регіональними мовами або мовами меншин, - уточнив нардеп.

Але, як підкреслював Колесніченко, українська мова залишається єдиною державною мовою. Змінити це, як би він цього не хотів, поки ще немає жодної можливості.  

Згідно статистики, озвученої у виступі директором Українського центру оцінювання якості освіти Іриною Зайцевою, в Україні функціонують 12 743 закладів дошкільної освіти, де діти виховуються українською мовою і лише десята частина - 1012 - російською. Кількість загальноосвітніх державних навчальних закладів, де навчання та виховання відбувається українською мовою - 16 594, російською - менше семи відсотків - 1149.

В ході дискусії також наводився цікавий факт, як чинити в тій ситуації, коли батькам не дозволяють відкрити російський клас. "Вдумайтеся, це було в Горлівці, у Донецькій області! Ми пройшли всі етапи. І потім від імені організації та батьків звернулися до Міністра освіти і науки Дмитра Табачника. Питання було вирішене миттєво! Тобто, питання, дійсно, можна вирішити, але ми так звикли сидіти і чекати, коли хтось зробить це за нас: депутат Колесніченко напише ідеальний закон, міністр Табачник сам турбуватиметься і так далі. Необхідно залучати до нашої роботи якомога більше батьків, наших колег, тому що справді багато вирішується, якщо це робити спільно", - резюмувала голова Української Асоціації викладачів російської мови і літератури Людмила Кудрявцева.

Фото - Россотрудничество