Тетяна Тимочко: "Відбувається тотальне знищення зелених насаджень"

распечатать

 В передаче "Без кордонiв", совместном проекте радио "Эра", проекта "Полiт.ua" и радио "Голос России", приняла участие глава Всеукраинской экологической лиги Татьяна Тимочко. Беседовал Мыкола Вересень. Мы публикуем краткое содержание передачи.

Як повідомила державна служба статистики України, зросли шкідливі викиди в атмосферу на 7 відсотків. А міністр екології заявив, що зараз розробляються проекти по використанню сонячної енергії. Чи це так?

Заяви про те, що відбувається реалізація проектів щодо сонячної енергії насправді мають підставу. Це не найбільші в світі, але потужні проекти, і, можливо, у майбутньому при достатній підтримці і з боку уряду, і при достатньому фінансуванні дадуть певний ефект зростання частки в енергобалансі України і він буде більш стабільним, бо зараз це лише не більше одного відсотка альтернативних джерел в загальному енергобалансі. На відміну від Німеччини, де 30 відсотків, Скандинавські країни, де уже є і 40, і навіть 50 відсотків альтернативної енергії в загальному енергобалансі.

Але що стосується викидів, то тут ситуація песимістична, бо навіть незважаючи на економічну кризу, коли підприємства зупинилися і обсяги виробництва скоротилися в цілому на 27 відсотків, зокрема по галузях, в добувній – на 10 відсотків, в нафтопереробній  - на 17, викиди скоротилися лише на 13 відсотків. Тобто немає такої прямої кореляції між зменшенням викидів та скороченням виробництва і на цьому тлі загальний рівень викидів зростає , починаючи з 2005 року експерти Всеукраїнської екологічної ліги ведуть своє спостереження, ми порівнюємо різні дані і ми бачимо, цю тенденцію негативну по викидах у атмосферу. На сьогоднішній день, станом на 2011 рік це близько 6 млн кубів шкідливих речовин зі стаціонарних джерел, це не враховуючи викиди ще з пересувних джерел, яких значно більше, особливо в великих містах. Скиди забруднювальних речовин недостатньо очищених або зовсім не очищених у водні об’єкти складають близько 5млрд кубів на рік, тобто насправді динаміка негативна. Викидів стає більше, на одну одиницю ВВП у Україні ми витрачаємо енергії в 4 рази з половиною більше, ніж в європейських країнах, води – в 6 разів більше. Тобто у нас  затратна економіка, ми використовуємо первинні ресурси, ми як дикуни експлуатуємо природні ресурси, які мали би залишити своїм нащадкам і це якраз є ключова проблема нашої економіки, яка потребує структурної перебудови.

Який вихід?

Мінфін вносить законом України, це стандартний закон про екологічний податок на певний рік, так от в 2012 році підприємство за тонну азоту скинутого у водні ресурси будуть платити аж 800грн. То йому краще що скинути тонну азоту, не витрачаючи енергію, зусилля, фільтри чи заплатити 800грн. Збори за забруднення навколишнього середовища у нас є дуже низькими, тут є ті гроші, які необхідно збирати, а потім з бюджету направляти, і головне куди збирати чи в національний бюджет чи в місцевий чи на підприємствах – іде дискусія. В різних країнах це по-різному, наш бізнес домігся, що з 2013 року 50 відсотків цих зборів будуть залишатися у них на підприємстві для реалізації природоохоронних заходів. Здається добрим, але експеримент в металургійній галузі в 2000 році показав , що 90 відсотків коштів були витрачені нецільовим способом, не на природу. Тому зараз ми, екологи та громадськість, вимагаємо від уряду і Міністерства екології та природних ресурсів не давати можливість використати ці кошти підприємству доти, коли не буде у них проведений екологічний аудит підприємства, створений екологічній паспорт і головне, доти, коли не буде розроблена чітка природоохоронна програма, на що будуть витрачені ці кошти. Тому насправді йде мова не про відсутність коштів, а про неефективне їх використання

А чи не псуємо ми економічну ситуацію впроваджуючи зелені технології?

Це дійсно велика дискусія, яка реально відбувається щодня, коли ми зустрічаємося з представниками бізнесу, але я хочу віддати належне окремим його представникам, які вже зрозуміли, що впровадження ресурсу ощадних технологій дає прибуток. І таких прикладів багато, серед них, величезна корпорація “СкайМ”, яка здійснює кілька екологічно дружніх проектів , не для того щоб говорити про екологічну ситуацію, а тому що це вигідно, вони запроваджують технології, що зберігають енергію, значить вони її менше витрачають, вони почали переробляти вторинній ресурси, тому що там 1 відсоток урану, для деяких країн це взагалі було б родовище урану, або скільки корисних речовин у відвалах металургійних підприємств, коли були проблеми з газом Росії, дуже швидко застосували технологію переробки газу з шахти, який може опалювати цілі селища. А ті ж самі сонячні батареї, ті ж самі вітряки, переробка шин – це все приватні бізнесові проекти в Україні, які дають прибуток. 

Можу сказати, що це тиск Європи, бо коли наші авіоперевізники думали, що якось там воно буде з нашими авіаперевезеннями та квотами, то їм сказали, “Або ваші літаки не будуть літати над нашим простором, або ви таки приєднаєтесь до ринку продажу квот на авіаційні перевезення”. Тепер європейці ставлять такі ж самі умови до металургійної галузі, пізніше до аграрної галузі, тобто тисне світ з одного боку, з іншого боку вичерпуються ресурси, вони є дорогими. Тобто елементи цієї зеленої економіки вже є, вони важко йдуть, адже витрачати кошти на екологічні програми, це затратні кошти і зразу не можна це зробити. 

Але ми, екологи, одразу говоримо бізнесменам, якщо ви робите перші кроки ми їх підтримаємо і будемо лобіювати для вас якісь рішення, але припиніть будувати нові домни, яких вже ніхто в світі не будує і почніть будувати нові підприємства, які будуть виробляти метал або почніть робити повний цикл від видобування руди до машинобудівної продукції, тому я буду розуміти чому ми в цій країні нашій тримаємо оцей бруд первинно обробки металу від чавуна, потім до сталі, бо ми продаємо сучасні літаки, для космічної галузі поставляємо обладнання. При чому українському уряду вже давно пора зрозуміти, що ми не доженемо у деяких галузях вже ніколи розвинуті країни, але ми третя країна по виробництву зерна: сюди треба пріоритет і кошти направляти, ми в п’ятірці щодо авіа виробництва, в трійці по космічній галузі, у нас є ті галузі, де нас повинні наздоганяти.

Чи екологи прораховували можливість розвантаження автозабруднення чи озеленення у Києві?

Це проблема, яку вирішувало багато міст у світі і навіть були створені терміни Лос-анжелівський смог свій час, лондонськийсмог, де частка забруднень була найбільше від автомобілів. Можу сказати, що це серйозна проблема для всіх великих міст України, на жаль, в стратегії міста Києва, яку от тільки-тільки ухвалила міська влада, взагалі глобально це питання не розглядається, саме з точки зору екологічної розвантаженості. Ця проблема може вирішуватися декількома шляхами, перший, це яким йде все людство, це формування нових моделей виробництва і споживання, тобто іншої моделі поведінки людини, йде мова про високий рівень свідомості і уявлення свого міста і впливу на навколишнє середовище. Також це технічні речі, розв’язки та лінії міського електричного транспорту, які майже знищені за останні 10 років у Києві. Громадський транспорт має працювати як годинник і тоді людина з впевненістю залишить свою машину і економічно це для неї буде також вигідно. Також це загальне озеленення, на жаль, за останні роки відбувається тотальне знищення зелених насаджень у всіх великих містах України, які саме приймають на себе частку забруднення. Також важлива складова – це якість пального, це визначний чинник, тому що ми вже не можемо відмовитися від машин, але ми повинні так організувати своє життя, щоб це не шкодило навколишньому середовищу і щоб це відповідало реальним потребам.