Володимир Шунько: у нас більше ста видів корисних копалин

распечатать

 В передаче "Без кордонiв", совместном проекте радио "Эра", проекта "Полiт.ua" и радио "Голос России", принял участие доцент кафедры геологии полезных ископаемых КНУ им. Шевченко Владимир Шунько. Беседовал Мыкола Вересень. Мы публикуем краткое содержание передачи. 

Чи говорять зараз про геологію, мені здається, що там вже зараз вивчено?

Дуже зараз багато говоримо, тому що гірничо-видобувний комплекс, який будується на геології, забезпечує 70 відсотків валютних надходжень ВВП. У нас, в Україні, же нічого немає, крім заліза та марганцю. Давайте згадаємо, що існує державна геологічна служба, головна її задача - забезпечення збільшення запасів в надрах, якщо ми видобули мільярд газу, то геологи повинні цей мільярд газу поновити. І ці задачі, я думаю, геологічна служба виконує, а от про значний зріст видобутку, зараз Україна має власного видобутку останні 5 років – 20-21 мільярд кубометрів. Якщо згадати радянські часи, Україна споживала більше ніж 90 мільярдів, а потім ми знижуємо, знижуємо і в нас споживання газу на душу населення одне з самих високих в світі -  і це непорядок, тобто якщо ми дуже часто чуємо, що треба зменшити енергоємність національного продукту – це правильно. Цифри такий мають вигляд, рекорд видобутку - 65 мільярдів метрів кубічних у 74-75 роках, зараз – 20. У нас було найкрупніше родовище Белинське – 65 метрів кубічних всього лише.

Але воно живило в Радянські роки мають всю Європейську територію?

Так. Все таки було б більш правильним орієнтуватися не на різке збільшення видобутку газу, навіть якщо ми збільшимо в півтори рази, це не вирішить проблеми, а на впровадження технологій, які дозволяли б нам зменшувати використовування газу, а шляхи тут уже різні.

Дуже багато газу бере металургійна та хімічна промисловість, і дуже цікавою є цифра споживання газу населенням, тому що ціна газу, яке споживає населення, власного видобутку та споживання газу, який ми купуємо, - абсолютно різна, в багато разів. Зараз населення, якщо я не помиляюся, платить близько 450 грн, це десь 60$ за тисячу метрів кубічних. Якщо не виходить споживання газу за межі тисячі, а те, що сказав нам тиждень тому Володимир Путін, коли його висунули на президента, я запам’ятав, тому що я про це студентам розказую, і ці цифри намагаюся запам’ятати. Він так сказав, що на Захід (тобто Україна, Європа) буде більше ніж 400$ за тисячу метрів кубічних, зараз Білорусь платить за газ десь 240$ за тисячу метрів кубічних. В першому кварталі 2012 року для Білорусі він встановив спеціальну ціну – 164, майже даром. Але три дні тому, ми почули, що 2,5 мільярдів доларів отримала Білорусія за свою газотранспортну систему

Вже не свою… Зараз весь світ живе не за рахунок копалин, а за рахунок нанотехнологій та сучасних комунікаційних систем… А ми, як і Росія, лише "сировинний придаток", так?

У Росії також можна порівняти прості цифри. Найбільш яскраве, ми видобули 2010 року 150 кг золота в рік, на загал, це всі цифри з відкритих публікацій або з ефіру взяті, всього видобула Україна за всі роки 647 кг. Росія видобуває за рік більше 150 тонн, Росія зараз говорить, що вони доведуть видобуток газу до трильйону, Росія видобуває близько 600 мільйонів тонн нафти, це при тому, що у нас 3-3,7 мільйонів. Тобто ми можемо порівнювати, у нас же населення (ну у нас 45, у них - 140), тобто співставимі цифри, кількість людей, які споживають, а оця сировинна база – тут немає чого порівнювати.

Але у 21 сторіччі це не предмет для пихи, так?

Звичайно. Це ще не все ви знаєте, Україна – єдина країна в світі, яка видобуває залізо з кілометрової глибини. У нас дуже важкі технічно-гірничі умови розробки родовищ вугілля, статистика у нас жахлива.

Це всім відомо, що вигідніше закуповувати вугілля, ніж видобувати?

Для того, щоб купити, треба щось продати, де ви пропонуєте взяти гроші? Якби ми знали, то давно б уже зробили, воно поки що інерційно. Те що ми, в системі Радянського Союзу мали якісь план, Україна відповідала за залізо, марганець, титан, вугілля, газ до 64-их років. Потім в 64-ті відкрили уран, в 70-ті почали видобувати і зараз ми його видобуваємо чимало. Цифри ще виголошував, президентом будучи, Ющенко, зараз Україна видобуває 800 тонн, плануємо довести видобуток до 2000 тонн на рік. І все, геологи України до 70-х років не мали задачі шукати родовища, і тому їх і не шукали. Зараз їх відкрили, але освоєння будь-якого такого проекту вимагає капітальних капіталовкладень, це мільярди, і тривалого часу. Ну, наприклад, з тим же ураном, відкрили я сказав коли, а продукцію стали отримувати років через 10, це при тому, що фінансування здійснювалося за принципом "патронов не жалеть".

А відносно нанотехнологій, згадаємо таку абревіатуру ДХМЗ, Донецький хімічно-металургічний завод, полікристалічний кремній за радянських часів там робили. Це посередині між Донецьком і Маріуполем, воно було геть закрите, засекречене, там же родовище цирконію поряд. У нас потужна дуже база, багато чого є, більше ста видів корисних копалин.

Але воно тупікове, якщо тільки цим не займатися?

Я з вами згоден, треба робити свою "кремневую долину".

А як геологи шукають корисні копалини?

Існує потужна служба, існувала, зараз воно трошки приупало. Ну це ціла наука, там є стадійність, створення дрібномасштабних геологічних карт, такою геологічною зйомкою за радянських часів було покрито всю територію Радянського Союзу і робота ця ведеться в супроводі з пошуками. Ну, наприклад, масовий пошук урану, кожен геологічний маршрут супроводжується радіометром, кожна свердловина оброблюється обов’язково каротаж, гамма-каротаж. 

Спочатку оцінюється сама геологічна обстановка, є різні групи критеріїв пошуку, наприклад, стратиграфічні - в породах якого віку, що шукати.

А як ми можемо зрозуміти об’єм?

От якщо ми знайшли, то пошукова стадія завершена. Інструкції за Радянських часів (хороші такі) передбачали 8 стадійну процедуру. Після стадії пошуку починається розвідка – це з'ясування того, що ми знайшли, це точний підрахунок запасів. І тут є свій розумний підхід, розвідка ділиться на три великі блоки, попередня, детальна і експлуатаційна. Головною задачею попередньої розвідки є визначення перспективності даного об’єкту і відповідь на питання: чи слід ставити тут розвідку детальну, тому що детальна розвідка – це 80 відсотків всіх коштів, які ми витрачаємо на вивчення об’єкту. Тут треба багато бурити і проводити важкі гірничі роботи, задіяні сотні і тисячі людей, потужна аналітична база. В результаті десятки тонн технологічних проб, які дають можливість відпрацювати технологію вилучення корисного елементу з цієї речовини, якщо ця технологія не буде занадто дорогою, як у випадку з марганцем або тонко дисперсним золотом. Тобто важко, треба все розрахувати, тому що там строк окупності дуже великий.